Створювати в закладі освіти рівні умови доступу до освіти незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Розповідати учням про їхні права відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Вона містить 54 статті, у яких — 40 прав, які має дитина.
В Україні немає спеціального законодавства для неповнолітніх. Права дітей виділені окремими статтями Сімейного, Цивільного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими законами, як-от: «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III, «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558-III, «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 № 2789-III.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ:
• держава гарантує кожному громадянину право на отримання безоплатної правової допомоги. Номер Єдиного контакт-центру
0 800 213 103;
• діти мають право безоплатно отримати послуги адвоката.
Формувати в учнів активну громадянську позицію, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовно-моральних цінностей українського народу, національної самобутності.
Навчати критично сприймати будь-яку інформацію, що надходить.
Вчити розрізняти маніпуляції, усвідомлювати їх наслідки, ефективно протистояти їм.
Перешкоджати проявам расизму, шовінізму, приниженню гідності іншомовних людей та підкреслювати словом і ділом моральний наратив демократії, толерантності, прав людини й верховенства права, територіальної цілісності та єдності народів України.
Підвищувати фаховий рівень з питань компетентнісного навчання та створення безпечного й дружнього до дитини освітнього середовища.
Якщо ви стали свідками або жертвою булінгу, зверніться до класного керівника, соціального педагога, психолога школи, або до будь-якого іншого вчителя, якому найбільше довіряєте. Обов’язково розкажіть про ситуації, не тримайте в собі. Пам’ятайте, чим швидше проблема почне вирішуватися, тим менше бувають її наслідки!
• номер Урядової гарячої лінії з попередження домашнього насильства — 1547;
• номери Національної гарячої лінії для дітей та молоді — 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного).
Профілактика булінгу (цькування) у ліцеї здійснюється через:
Класні години (з використанням посібника «Не смійся з мене», заняття у рамках роботи в проєкті «Lion’s Quest»)
Зустрічі з психологом або іншими компетентними спеціалістами
Шкільну службу порозуміння
Освітню роботу з батьками з питань профілактики насильства, булінгу, формування ненасильницької моделі поведінки та вирішення
Підвищувати обізнаність учасників освітнього процесу у даному питанні через проведення інформаційних кампаній:
• до 30 липня — Всесвітній день протидії торгівлі людьми;
• 18 жовтня — Європейський день боротьби з торгівлею людьми;
• 2 грудня — Міжнародний день за відміну рабства;
• 10 грудня — Міжнародний день захисту прав людини.
Заклад співпрацює з різними громадськими та міжнародними організаціями й фондами.
Проведення освітньої роботи з батьками та законними представниками дітей з питань профілактики торгівлі людьми.
Гаряча лінія Мінсоцполітики з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за телефонними номерами:
• 1578 — з питань протидії торгівлі людьми;
• 1588 — з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі й насильству стосовно дітей;
• 0 800 505 501 або 527 (з мобільного) — Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій в Україні;
• 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного) — Національна гаряча лінія для дітей та молоді;
• 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) — Національна гаряча лінія з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.
Запобігати вживанню дітьми наркотичних і психотропних речовин:
• формувати в дітей життєві навички, уміння протистояти ризикам і загрозам, пов’язаним з наркотиками;
• здійснювати комплекс профілактичних заходів, спрямованих на підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків, формування у них свідомого відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з утриманням, вихованням та освітою дітей;
• використовувати методики раннього виявлення дітей, які належать до груп ризику через їхню незахищеність та інші чинники, що можуть призвести до початку вживання наркотиків, сприяти захисту їхніх прав та не допускати соціального відторгнення тощо.
Здійснювати профілактику кримінальних правопорушень, формувати правову культуру дітей, виявляти та усувати причини й умови, що сприяють учиненню ними злочинів, долати девіантну поведінку:
• проаналізувати стан справ і посилити індивідуальну корекційну роботу з дітьми, які вже скоювали кримінальні правопорушення, та дітьми, які мають ознаки агресивної поведінки;
• провести інформаційно-просвітницьку роботу з батьками та законними представниками дітей, схильних до протиправної поведінки, сприяти в організації позакласної зайнятості цієї категорії дітей тощо.
Формувати в дітей нетерпиме ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдуже ставлення до постраждалих осіб, навчати усвідомлювати насильство як порушення прав людини.
Виявляти випадки домашнього насильства та відповідно реагувати.
Нормативні документи, що регулюють дане питання:
• Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229.
• Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480).
• Методичні рекомендації щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами (наказ МОН від 02.10.2018 № 1047).
Формувати пріоритети та стратегічні напрями в роботі з дітьми, підтримувати соціально-активні програми, ініціативи та проєкти органів учнівського самоврядування.
Удосконалювати механізми урахування думки дитини під час розвʼязання питань, що стосуються її життя.
Забезпечувати ефективну взаємодію між громадськими організаціями та органами державної влади, органами місцевого самоврядування.